Ціанування

Ціанування — хіміко-термічна обробка, при якій поверхня насичується одночасно атомарним вуглецем та азотом в розплавах, що містять ціанисті солі NaCN або KCN. Залежно від температури перебігу процесу розрізняють:

Високотемпературне ціанування

Високотемпературне ціанування проводиться при температурі 920…960 °C, супроводжується переважним насиченням сталі вуглецем до 0,6…1,2 %, (рідинна цементація). Вміст азоту в ціанованому шарі 0,2…0,6 %, товщина шару 0,5…2 мм за тривалості процесу 1,5…10 год. Після ціанування вироби піддаються гартуванню і низькому відпуску при температурах 180…200 °C. Кінцева структура ціанованого шару складається з тонкого шару карбонітридів Fe2(C, N), під яким далі знаходиться — азотистий мартенсит. Твердість після термообробки становить HRC 59…62.

Високотемпературне ціанування відбувається при температурах 920…960 °C на глибину 0,5…2,0 мм протягом 1,5…10 год і низькому відпуску. Застосовується для виробів з конструкційної сталі з метою підвищення їх поверхневої твердості, зносостійкості та межи витривалості. Після високотемпературного ціанування деталі піддають загартуванню, з повторного нагріву, та низькому відпуску

Середньотемпературне ціанування

Середньотемпературне ціанування відбувається при температурах 820…860°C, тривалістю від 30 до 90 хв з охолодженням у ціанистій ванні. Після гартування виконується низький відпуск в інтервалі температур від 180 до 200 °C. Товщина ціанованого шару 0,15…0,35 мм, твердість після термічної обробки HRC 58…62.

Низькотемпературне ціанування

Низькотемпературне ціанування проводиться при температурі 540…600 °C, супроводжується переважним насиченням сталі азотом. Проводиться для інструментів зі швидкорізальних, високохромистих сталей і є остаточною обробкою. Тривалість процесу зазвичай становить 10…30 хвилин, а товщина ціанованого шару досягає 0,01…0,04 мм. Твердість поверхневого шару становить 1000…1100 HV. Після низькотемпературного ціанування термічна обробка не проводиться.

Застосування ціанування

Ціанування застосовують для підвищення зносостійкості та корозійної стійкості деталей. Процес ціанування в порівнянні з процесом цементації вимагає набагато менше часу для отримання шару заданої товщини, характеризується значно меншими деформаціями та викривленням деталей складної форми.

Основним недоліком ціанування є отруйність ціанистих солей.

В порівнянні з цементацією високотемпературне ціанування відбувається з більшою швидкістю, приводить до меншої деформації деталей, забезпечує більшу твердість і зносостійкість.

Статті на тему: ціанування