Флотаційне збагачення

Флотація – спосіб збагачення корисних копалин, заснований на відмінності фізико-хімічних властивостей поверхні мінералів. В цей час флотація є основним і найбільш досконалим методом збагачення корисних копалин. Вона застосовується при збагаченні більш як 95% руд кольорових металів, що добуваються, великої кількості руд рідкісних, чорних, благородних металів і неметалічних корисних копалин.

Флотація заснована на властивій мінералам величині питомої вільної поверхневої енергії, що визначає різну здатність їх закріплюватися на міжфазних поверхнях: “рідина – газ”, “рідина – рідина”, “тверде – рідина” або “тверде – газ”.

Залежно від фаз, що беруть участь, розрізняють:

• пінну флотацію;
• олійну флотацію;
• флотацію на твердій гідрофобній поверхні;
• флотацію на жировій поверхні.

Для здійснення процесу флотації в пульпу, що є сумішшю руди з водою, завантажують флотаційні реагенти, що змінюють ступінь змочуваності поверхні мінералів. Під впливом флотаційних реагентів поверхню одних мінеральних частинок починає змочуватися водою (гідрофільна поверхня), а поверхня мінералів, які видобувають у пінний продукт водою, не змочується (гідрофобна поверхня). Фізико-хімічні явища, що відбуваються під час флотації, дуже складні.

У флотаційному процесі беруть участь три фази:

• тверда (мінеральна частка),
• рідка (вода),
• газоподібна (повітря).

Тому поверхневі явища, що відбуваються при флотації, необхідно розглядати на межі розділу фаз: рідкої – газоподібної (Ж-Г), твердої – рідкої (Т-Р) та твердої – газоподібної (Т-Г). Будь-яка поверхня розділу двох фаз різко відрізняється за фізико-хімічними властивостями від об’єму граничних фаз. Ця різниця полягає в тому, що на поверхні поділу фаз є надлишок вільної енергії.

Статті на тему: флотаційне збагачення