Бітум

Бітуми  (гірська смола, нафта) — мінеральні комплекси (горючі органічні речовини), що складаються з вуглеводнів; утворилися з білкових і жирових речовин нижчих організмів. З генетичної точки зору до бітумів відносять земний газ, нафту, земну смолу, асфальт), а також природні похідні нафти (мальти, асфальти, асфальтити, керити, гуміно-керити, озокерит, антраксоліти і ін.) і їх аналоги (нафтоїди).

Класифікація бітуми

Бітуми природні — органічні речовини (дистиляційні рештки нафти, вугілля), що розчиняються в органічних розчинниках (сірковуглець, бензол, спирт та ін.). Це корисна копалина органічного походження з первинною вуглеводневою основою. Залягають в надрах у твердому, в’язкому та в’язко-пластичному стані.

Штучні бітуми (продукти переробки нафти й кам’яного вугілля) — тверді пластичні або в’язкі суміші вуглеводнів і їхніх похідних. Одержують головним чином з залишків переробки нафти, крекінгу, очистки мастил (нафтові бітуми), кам’яновугільної смоли (кам’яновугільні бітуми), а також шляхом екстракції з торфу та бурого вугілля.

Бітуми вугільні — продукти, які вилучають з деяких типів викопного вугілля органічними розчинниками. Вихід бітумів вугільних залежить від природи органічної речовини, її складу, ступеня метаморфізму, умов вилучення і коливається, як правило, в межах 1 — 22%; з підвищенням ступеня вуглефікації вихід бітумів вугільних падає.

Бітуми торфові — продукти, що вилучають з торфу органічними розчинниками. Основні їх складові — віск, смоли, парафіни. Вміст бітумів в торфі залежить від його генетичного типу і від міри його розкладу.

Статті на тему: бітуми