Митий пісок та щебінь

Пухка осадова порода, яку всі знають з дитинства (хто не грався у пісочниці чи не зводив з мокрого піску казкові замки?) — незамінний у будівництві матеріал. Згідно з діючими стандартами, будівельний пісок – це сипучий матеріал із зернами до 5 мм. Дрібні фракції використовують для приготування штукатурних сумішей, виробництва силікатної та класичної глиняної цегли. Крупний пісок — хороший заповнювач для бетону, тротуарної плитки, бетонних кілець і лотків, підходить для створення подушки під асфальт.

Матеріал треба очистити від домішок

Є різні джерела піску.

Річковий. З річкового дна його добувають драглайнами, землечерпалками, плавучими земснарядами. Такий пісок має однорідну структуру. Шліфовані округлі частинки відрізняє висока твердість і міцність. Але включення солей, глини, частинок рослин знижують якість матеріалу. Засмічений матеріал неможливо використовувати для виробництва міцного бетону, будівельних сумішей. Тому сторонні включення вимивають водою. Митий пісок містить домішок 0,3% і менше.

З відсівів дроблення. Пісок, видобутий на кар’єрах неоднорідний і теж засмічений. Тому його спочатку просівають на грохотах — відокремлюють великі й дрібні камені, частки органіки. Потім відмивають від глини. Нерівні поверхні, гострі краї кар’єрних піщинок добре зчіплюються у будівельних сумішах. Різні кольори — від насиченого сірого до світло-жовтого підвищують привабливість для виготовлення декоративних матеріалів.

Дефіцит якісного природного піску спонукає виробників будматеріалів переробляти відсів дроблення гірничих порід. Пісок із відсівів дроблення — один з побічних продуктів виробництва щебеню. Зерна, отримані в роторних (частіше — відцентрового типу) дробарках відрізняються високою міцністю і кубовидною формою.

Пісок митий ціна за тонну

Ціни на пісок залежать від способу переробки, очищення, а також віддаленості від місця доставки. Дешевше крупнозернистий матеріал, тому що менше витрати на його обробку. За даними з відкритих джерел в Україні, митий річковий пісок можна купити за ціною від 110 до 360 грн за тонну. Ціна тонни гірничого (кар’єрного і дробленого) піску коливається від 90 до 160 грн.

Переробка починається з піску

Обладнання для мийки піску включає кілька типів машин.

Класичне обладнання для мийки піску — це машина ковшового типу (Див. мал. 1). Зазвичай ковшова піскомийка монтується на полозках. Іноді її обладнують майданчиком обслуговування.

Працює вона наступним чином. Вихідний матеріал — суміш мінеральних часток з водою надходить у бак-відстійник. Розташовані по периметру грейферного колеса ковші загрібають матеріал, піднімають вгору. При цьому вода з домішками зливається вниз через сита.

Пройшовши три чверті кола, звільнившись від води й домішок продукт висипається у розвантажувальний жолоб. Зазвичай колесо містить два ряди ковшів з ситами різних отворів. Один ряд видає пісок, другий — щебінь.

Продукти надходять на зневоднення. Забруднена вода у міру наповнення відстійника йде через зливний патрубок. У відстійник також подається свіжа промивна вода, яка запобігає накопиченню забруднювачів.

Більш складний тип піскомийки для промивки піску забезпечений додатковим пристроєм, а саме спіраллю і довгим лотком. В машинах такого типу пульпа надходить у віддалену від колеса частину бака. Звідти під дією обертальної спіралі Архімеда рухається до ковшів. При цьому кілька разів перемішується і краще очищається.

Ще один поширений тип піскомийки — коритна (див. мал. 2). Її також застосовують для мийки щебеню і гравію.

У похилому кориті встановлені один або два поздовжніх вали з лопатями. Пульпа надходить у нижню частину ємності, а назустріч їй, з верхньої частини або через зрошувальні форсунки ллється промивна вода.

Лопаті перемішують і переміщують матеріал по дну у верхню частину корита. Там очищений продукт вивантажується. У цієї схеми є перевага перед ковшовою піскомийкою: не потрібні сита, які можуть забитися.

Конструктивно схожий на коритну мийку спіральний (шнековий) класифікатор (див. мал. 3). У нього на валу встановлений шнек. Пульпа надходить у нижню частину агрегату.

При перемішуванні великі та важкі частинки осідають на дно і під дією обертальної спіралі Архімеда рухаються нагору — до розвантажувального лотка. Шлам з потоком води розвантажується через зливний поріг.

Гідроциклон покращує відбір і підвищує якість продукту

Загальний недолік названих вище пристроїв — значні втрати матеріалу, особливо — дрібних фракцій (0,16 – 0,63 мм). Їх масова частка у піску складає близько 40%. Вони йдуть у шлам разом з глиною та органікою.

Для ресурсозбереження останнім часом після ковшової та коритної піскомийки або спірального класифікатора встановлюють гідроциклон (відцентровий сепаратор). На нього під тиском закачують забруднену після мийки піску воду. Під дією відцентрової сили, яка багаторазово перевищує земну силу тяжіння, пісок, що залишився у воді, збирається по периметру, а потім “сповзає” вниз — на вивантаження. Речовини з меншою щільністю — вода і бруд йдуть через верхній злив. У відокремленому таким чином продукті кількість домішок становить менше ніж 1%.

Застосувавши два гідроциклони, шляхом різних регулювань та віброгрохота, дрібний пісок можна ділити на дві фракції. Крім повнішого відбору матеріалу відцентровий сепаратор зменшує вміст вологи у товарному продукті. Також вищезазначене обладнання можна використовувати для мийки відсіву.

Устаткування для мийки щебеню і гравію

Добутий у кар’єрі гравій та щебінь, вироблений дробленням граніту, а також гравійний щебінь містять багато піску та інших домішок. Гравій, на відміну від щебеню — природний продукт. Це уламки гірничих й осадових порід, які мають згладжену форму і відрізняються колірним різноманіттям.

Виділяють три фракції гравію:

• від 1 до 1,25 мм — дрібний;
• 1,5 – 5 мм — середній;
• 5 – 10 мм —великий.

Будівельний гравій може мати й більші зерна — від 3 до 150 мм.

Основне обладнання для класифікації і мийки гірничих порід (щебінь, гравій) — грохоти, скрубери, миючі грохоти. Часто механічного очищення на грохотах недостатньо. Тоді застосовують гідромеханічне, із застосуванням води.

Скруббер-бутара — це барабан (тромель). Перпендикулярно осі він розділений на дві частини. Всередині є лопаті і миючий пристрій. У глуху частину подається рідка пульпа. Барабан постійно обертається, лопаті перемішують водну суспензію і переміщують в іншу частину — для розділення. Попутно у суміш додається вода. При взаємному терті гранул, пил, бруд, глина, частинки рослин відокремлюються. У сіючій частині бруд і фракція 0-10 мм разом із водою йдуть назовні крізь сита. Більший матеріал йде на подальшу переробку.

Мало відрізняється від звичайного вібраційного грохот для промивання. Встановлена ​​над ситами система зрошення подає воду під тиском. Змитий з матеріалу незначний бруд йде у злив. Миючий грохот очищає щебінь досить якісно.

Обладнання для мийки щебеню і гравію може включати коритні, шнекові, барабанні мийки — такі ж, як для мийки піску.

Митий гранітний щебінь і гравій треба зневоднити

Якщо після мийки у продукті міститься понад 35 – до 85% води, його попередньо зневоднюють на дуговому грохоті (Див. мал. 4).

Сито грохота з шириною щілин від 0,3 до 3 мм набрано зі зносостійких сталевих колосників. Суспензія з великою швидкістю рухається по дузі.

Під дією відцентрової сили вода йде крізь щілини. Для відділення вологи, що залишилася, використовують грохот з нерухомими ситами або вібраційний зневоднюючий грохот. Останній може повністю осушити великі гранули (12 мм і більше) і частково — дрібніші фракції. При проходженні матеріалу по вібруючому ситу вода йде у жолоб під ситом.

Митий гранітний щебінь, а також щебінь гравійний митий, мають високу механічну міцність, добре зчіплюються з в’яжучими речовинами — цементом, бітумом. Ця сировина, використовується практично в усіх будівельних роботах.