Обезпилювання автомобільних доріг: застосовувані способи і речовини

Знепилювання доріг – це профілактичні роботи, спрямовані на видалення з проїжджої частини дрібних частинок бруду і пилу. При регулярному знепилюванні дороги стають чистішими, на них менше затримуються пилоподібні елементи.

Процедура проводиться на неукріплених узбіччях і запилених поверхнях, щоб:

• Зменшити концентрацію пилу – особливо якщо для будівництва доріг використовуються матеріали малої міцності.
• Забезпечити нормальну видимість.
• Зробити пересування транспорту більш комфортним і безпечним.
• Поліпшити екологічну обстановку в регіоні.

Причини пилоутворення на автомобільних дорогах і чому з цим необхідно боротися

Необхідність у “прибиранні” дорожнього полотна може виникнути на етапі будівництва і під час ремонту. Один з яскравих прикладів – холодне фрезерування асфальту, після якого полотно нагадує руїни Трої. При подрібненні асфальтобетону завжди утворюється багато пилу.

Коли ще може виникнути пил:

1. Природний знос під впливом транспортного навантаження.
2. Кліматичні особливості. Пилопригнічення ґрунтових доріг особливо актуальне в жару, суху погоду, після довгої відсутності опадів.
3. Неукріплене узбіччя доріг з цементобетонним, асфальтованих покриттям.

Чому з пилом і брудом потрібно боротися? Щоб відповісти на це питання, досить згадати свою останню поїздку по курній дорозі. Автомобіль потрібно відразу везти на мийку, а про комфорт пересування не може бути й мови. Якщо не проводити знепилювання поверхні, видимість значно знижується. Це може стати причиною ДТП.

Матеріали і речовини, що застосовуються при знепилюванні дорожнього покриття

Найчастіше у дорожньому будівництві застосовуються такі знепилюючі речовини:

• Звичайнісінька сіль. Правда, не в чистому вигляді – на основі кухонної солі готують 20-30% розчин.
• Хлористий кальцій. Одна з вагомих переваг речовини – висока гігроскопічність. Хлористий кальцій добре утримує вологу і довго залишається рідким. Тому він чудово утримує пил.
• Концентровані розчини солі. У південних регіонах для знепилювання ґрунтових доріг застосовують лиманну або морську воду.
• Технічні лігносульфонати. До них відносять кальцієві і натрієві, амонієві солі. На відміну від згаданих вище речовин, вони мають досить густу консистенцію, пофарбовані в коричневий колір.
• Бітумні емульсії. Застосовуються аніонні і катіонні суміші.
• Нафтові бітуми, переважно повільногустіючі.

Способи знепилювання проїжджої частини

Розчин від пилу готовий – що робити далі? Можна приступати до роботи. Залежно від застосовуваної речовини та стану доріг, використовують такі способи знепилювання поверхні:

• Видалення пилу механічним способом. Влітку у великих містах дороги часто поливають водою. Також пилові частинки добре реагують на здування повітрям і засмоктування вакуумом. З поставленим завданням відмінно справляється грейдер, який видаляє не тільки пил, але і продукти поверхневого зносу. Машини для утримання доріг, обладнані металевими щітками, допоможуть закріпити результат. Механічний спосіб збирання особливо ефективний на дорогах з цементобетонним або асфальтобетонним покриттям.
• Використання в’яжучих добавок. Завдяки їм, вдається уповільнити утворення пилу на дорожньому полотні. В’яжучі добавки підходять для доріг з покриттям з гравію або щебеню, ґрунтових поверхонь.
• Інтенсивне просочення. Спеціальні хімічні реагенти, що зв’язують речовини рівномірно розподіляються по запиленому покриттю. Застосовуються органічні (бітум, нафтопродукти) і мінеральні речовини (лігносульфонати).

Як часто проводиться такий вид обслуговування доріг?

Регулярність проведення робіт, спрямованих на боротьбу з пилом, залежить від типу покриття і терміну дії обраного матеріалу. Наприклад, морська вода зберігає ефективність протягом 3-5 днів. А значить, дорогу доведеться знепилювати як мінімум 2 рази на тиждень.

Коли постійно летить кам’яний пил, застосування технічної солі вважається більш виправданим рішенням. Обслуговування доріг можна проводити один раз на 15-20 днів. Ну а справжніми рекордсменами вважаються рідкі бітуми і бітумні емульсії – від 30 до 90 днів.

Екологічні аспекти при знепилюванні доріг

На завершення розглянемо ще одне важливе питання, пов’язане з обслуговуванням доріг – на цей раз екологічне. Якщо різними речовинами обробляються дороги, і дорожнє будівництво ведеться у місті, екологія може постраждати, чи не так? Щоб реагенти для пилоподавлення здійснювали мінімальний вплив на навколишнє середовище, вони повинні застосовуватися у допустимій кількості. 

Перш ніж приступити до процедури знепилювання поверхні, необхідно відрегулювати і правильно налаштувати дорожню техніку. Це допоможе уникнути потрапляння речовин на поля, які знаходяться поруч з дорогою, в річки та інші водойми. Щоб убезпечити водні ділянки, знепилювання поруч з ними проводять лише бітумом, бітумною емульсією.

Застосування пилоподавлення в заповідних зонах допустимо за погодженням з керівництвом і природоохоронними організаціями. Також ступінь забруднення можна контролювати, спостерігаючи за станом трави і рослин. Звертають увагу на їх зростання, можливі ознаки отруєння і ін. Боротьба із запиленістю доріг однозначно необхідна, але вона не повинна завдавати шкоди навколишньому середовищу.